Демонтаж ванни — заняття клопітке і часто веде до ремонту всього санвузла. Що б уникнути цього, багато хто воліє відновлювати покриття старої ванни. Сьогодні існує три способи реставрації: емалювання, заливка акрилом і вставка акрилового вкладишу.
Цей процес відновлення поверхні ванни складається з трьох етапів: попередня підготовка, безпосередньо нанесення емалі та висихання. Спочатку покриття зачищається наждачним папером від старої емалі, потім поверхня вирівнюється і знежирюється.
Шар емалі досить тонкий (0,5 — 1,5 мм), і він не зможе заповнити можливі відколи і тріщини, тому необхідно заздалегідь зашпаклювати їх. Для цього добре підійде автомобільна шпаклівка, яка відмінно фіксується в пошкодженнях і довгий час зберігає свої властивості.
Зачищену і знежирену ванну необхідно нагріти або за допомогою спеціальних інструментів, або наповнивши чашу гарячою водою на 10 хвилин. Після зливу води поверхню треба насухо протерти безворсовою серветкою, і можна переходити до основного етапу.
Для покриття знадобитися спеціальна емаль. Рекомендується використовувати двокомпонентні (емаль плюс затверджувач). Наносити їх можна за допомогою кисті, валика або розпилювача. Від кількості шарів залежить міцність покриття. В середньому необхідно нанести 4 — 7 шарів.
Для висихання потрібно 5 — 7 діб. До недоліків можна віднести крихкість і недовговічність покриття, термін служби якого розрахований на 3 — 4 роки. До безумовних плюсів відносяться простота доступність: покрити ванну емаллю можна самостійно, для цього навіть не потрібно від'єднувати сифон. Метод дозволяє змінити колір шляхом додавання кольору в емаль перед нанесенням.
Для покриття використовується стакрил — зносостійкий і ударостійкий двокомпонентний матеріал, що складається з окрику і затверджувача. При використанні цього методу необхідно демонтувати зливний і переливний отвори (під зливний отвір необхідно встановити тару для збору cтакрилу). А ось вирівнювати та шпаклювати поверхню не треба, оскільки акрил сам заповнить всі невеликі тріщини і нерівності.
Заливка акрилової суміші починається від верхнього краю ванни і далі триває по колу. Як тільки коло замикається, заливка триває вже від середини бортика. Цей процес повинен бути безперервним, тому необхідно підібрати тару відповідного розміру. Не варто економити: краще вилити більше акрилу, ніж потрібно, — зайвий все одно стече в тару.
Залежно від виду cтакрилу час висихання складе 1 — 4 діб. Чим довше відбувається процес полімеризації, тим міцніше буде поверхню. В середньому термін її служби складає 15 років.
Найменш трудомісткий метод реставрації ванни — вставка акрилового вкладиша, який виготовляється в заводських умовах під конкретну ванну.
Встановити ж його можна і своїми силами. Спочатку поверхню ванни необхідно ретельно очистити і знежирити, потім перевірити, чи збігаються стики отворів. Вкладиш підрізають по лінії настінної плитки. Після цього на ванну і вкладиш наносять спеціальний клей і стикуються поверхні, стики додатково герметизують силіконом. Ванну заповнюють холодною водою і залишають на добу до висихання клею.
Отримана поверхня відрізняється міцністю і довговічністю. Виробники дають гарантію на вкладиші 10 — 15 років.
Основним мінусом такого методу є зменшення обсягу ванни. Крім того, через неякісний монтаж вкладиш з часом може відклеюватися.
